кріпосний

кріпосни́й

I -а, -е, іст.

1》 Те саме, що кріпацький 2). Кріпосний гніт.

Кріпосне право — форма залежності селян: прикріплення їх до землі і підкорення адміністративній та судовій владі феодала.

2》 Належний кріпосникові.

II -а, -е, військ., заст.

Фортечний.

Значення в інших словниках

1. кріпосний — кріпосни́й 1 прикметник кріпацький іст. кріпосни́й 2 прикметник фортечний  Орфографічний словник української мови
2. кріпосний — КРІПОСНИ́Й¹, а́, е́, іст. 1. Те саме, що кріпа́цький 2. Безбородько і сам співчував землякам, котрі з волі цариці потрапили в кріпосне рабство, якого на Україні не було, але ці співчуття таїв глибоко в душі, щоб не накликати на себе гніву патронеси (В.  Словник української мови у 20 томах
3. кріпосний — КРІПА́ЦЬКИЙ, КРІПОСНИ́Й, ПА́НЩИННИЙ.  Словник синонімів української мови
4. кріпосний — КРІПОСНИ́Й¹, а́, е́, іст. 1. Те саме, що кріпа́цький 2. Кріпосний гніт; Кріпосне право. 2. Належний кріпосникові. Спершу я сама була.., а далі..  Словник української мови в 11 томах