кукання
КУ́КАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ку́кати 1.
Невеличка полонина.. вітала їх таємничим куканням зозулі в гущавині (Фр., III, 1950, 16);
В лісі роздавалося кукання зозулі (Галан, Гори.., 1956, 80).
Словник української мови (СУМ-11)КУ́КАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ку́кати 1.
Невеличка полонина.. вітала їх таємничим куканням зозулі в гущавині (Фр., III, 1950, 16);
В лісі роздавалося кукання зозулі (Галан, Гори.., 1956, 80).
Словник української мови (СУМ-11)