кульбабка

КУЛЬБА́БКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кульба́ба.

Лучка у плавнях вже зеленіла, перші кульбабки вже розкрили свої сонячні личка у цьому південному краю (Смолич, V, 1959, 697);

При дорозі затаїлася в траві кульбабка. Вона вже одцвіла. Голівка її в біленькій прозорій шапочці (Коп., Як вони.., 1961, 8).

Значення в інших словниках

1. кульбабка — кульба́бка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кульбабка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кульбаба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кульбабка — КУЛЬБА́БКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кульба́ба. При дорозі затаїлася в траві кульбабка. Вона вже одцвіла. Голівка її в біленькій прозорій шапочці (О.  Словник української мови у 20 томах