купальний

КУПА́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до купа́ння.

Я, бачте, виїхала з Євпаторії раніше, ніж думала, бо ще далеко до кінця купального сезону мене напав тиф (Л. Укр., V, 1956, 60);

// Признач. для купання.

Журба стоїть біля машини. Журба, певне, вагається, бо жінки тільки в купальних костюмах (Епік, Тв., 1958, 596);

Сахно., мусила дозволити [лакею] роздягти себе й напнути на плечі купальний халат (Смолич, І, 1958, 68).

КУПА́ЛЬНИЙ², а, е. Те саме, що купа́льський.

По городах залунали Купальні пісні, І не чуть пісень весільних — Вже незла весни (Дн. Чайка, Тв., 1960, 347).

Значення в інших словниках

1. купальний — купа́льний 1 прикметник для купання купа́льний 2 прикметник купальський  Орфографічний словник української мови
2. купальний — I -а, -е. Прикм. до купання. || Признач. для купання. II -а, -е. Те саме, що купальський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купальний — КУПА́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до купа́ння. Я, бачте, виїхала з Євпаторії раніше, ніж думала, бо ще далеко до кінця купального сезону мене напав тиф (Леся Українка); // Признач. для купання. Журба стоїть біля машини.  Словник української мови у 20 томах
4. купальний — Купальний, -а, -е купа́ловий. Купальний попел. ЗОЮР. II. 38.  Словник української мови Грінченка