куховар
КУХОВА́Р, а, ч. Робітник, що готує їжу.
Згодили якось москаля з міста за куховара (Вовчок, І, 1955, 130);
Партизани сідають колом, витягають хліб. Куховар ділить варене м’ясо на плащі (Воронько, Казка.., 1957, 54).
Словник української мови (СУМ-11)