куховарити

КУХОВА́РИТИ, рю, риш, недок. Готувати їжу; бути куховаром або куховаркою.

Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини, та на храми (Н.-Лев., II, 1956, 267);

[Ковшик:] А я думала тебе, куме, сьогодні ввечері в гості покликати. Цілий день куховарила, так старалася… (Корн., II, 1955, 269);

Горпина все життя куховарила на весіллях (Кучер, Трудна любов, 1960, 597).

Значення в інших словниках

1. куховарити — кухова́рити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. куховарити — див. працювати  Словник синонімів Вусика
3. куховарити — -рю, -риш, недок. Готувати їжу; бути куховаром або куховаркою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. куховарити — КУХОВА́РИТИ, рю, риш, недок. 1. Готувати їжу. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини, та на храми (І.  Словник української мови у 20 томах
5. куховарити — ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
6. куховарити — Куховарити, -рю, -риш гл. = кухарити. А ви думаєте, що нас в институті не вчили куховарити? Левиц. Пов. 128.  Словник української мови Грінченка