Значення в інших словниках
-
куховарити —
кухова́рити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
куховарити —
-рю, -риш, недок. Готувати їжу; бути куховаром або куховаркою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
куховарити —
КУХОВА́РИТИ, рю, риш, недок. 1. Готувати їжу. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини, та на храми (І.
Словник української мови у 20 томах
-
куховарити —
ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док.
Словник синонімів української мови
-
куховарити —
КУХОВА́РИТИ, рю, риш, недок. Готувати їжу; бути куховаром або куховаркою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини, та на храми (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
куховарити —
Куховарити, -рю, -риш гл. = кухарити. А ви думаєте, що нас в институті не вчили куховарити? Левиц. Пов. 128.
Словник української мови Грінченка