кібчиків

КІ́БЧИКІВ, кова, кове. Прикм. до кі́бчик; належний кібчикові.

На такий самісінький дубок я колись біля В’язового на Полтавщині до кібчикового гнізда дрався (Вишня, І, 1956, 295).

Значення в інших словниках

1. кібчиків — -кова, -кове. Прикм. до кібчик; належний кібчикові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кібчиків — КІ́БЧИКІВ, кова, кове. Прикм. до кі́бчик. На такий самісінький дубок я колись біля В'язового на Полтавщині до кібчикового гнізда дрався (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах