кізячок
КІЗЯЧО́К, рідко КИЗЯЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до кізя́к, кизя́к.
Воском, як відомо, долівку не натирають, а тому сторожиха змазувала її глиною з водичкою, а іноді й кізячку домішувала для моці (Донч., VI, 1957, 515);
Може, в кого трісочок або кізячків випрошу, буде чим у хаті прокурити (Мирний, IV, 1955, 287).
Словник української мови (СУМ-11)