лавра
ЛА́ВРА, и, ж. Великий православний чоловічий монастир, підпорядкований у своїй діяльності найвищій церковній владі.
Спочила коло святої Лаври та й пішла собі місця питати (Вовчок, І, 1955, 14);
Моя баба колись за п’ятсот кілометрів до Печорської лаври в Київ пішки ходила (Ле, Право.., 1957, 220).
Словник української мови (СУМ-11)