Словник української мови в 11 томах

лазутчиця

ЛАЗУ́ТЧИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до лазу́тчик.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. лазутчиця — лазу́тчиця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. лазутчиця — -і. Жін. до лазутчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лазутчиця — ЛАЗУ́ТЧИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до лазу́тчик. Кавалеристи почали оточувати березу, відрізаючи лазутчиці шлях до лісу (з переказу); За вказівкою Москви комісара Руднєва вбила московська лазутчиця за те, що той пішов на перемовини з УПІвцями (з Інтернету)...  Словник української мови у 20 томах