легесенький
ЛЕГЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до леге́нький.
Десь взялася легесенька сніжинка, крутнулась перед очима і лягла на пересохлих губах холодною краплиною (Кол., На фронті.., 1959, 167);
Все то позбігали, повиходжували легесенькі ніжечки дівочі (Вовчок, І, 1955, 181).
Словник української мови (СУМ-11)