лиходійка
ЛИХОДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до лиході́й.
А вчора зненацька донька спитала: — Чи правда, що зла лиходійка стріляла? (Нагн., Степ.., 1958, 11);
*Образно. — Отож, холодюга така. Хоч би вже не зима ця лиходійка, хоч би літо (Збан., Єдина, 1959, 32).
Словник української мови (СУМ-11)