личаний
ЛИ́ЧАНИЙ, а, е. Зробл. з лика.
На одному кінці мотузка було прив’язано камінь, ..на другому, зовнішньому, — личаний квач (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138);
// перен. Схожий на лико.
Його сині очі під личаними віями засяяли хитро й лагідно (Вас., II, 1959, 80).
Словник української мови (СУМ-11)