лущення
ЛУ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. лу́щити.
Дарка застала Зою на порозі хати за лущенням квасолі (Вільде, Повнол. діти, 1960, 389);
Якщо картоплю садять після зернових культур, то зяблевий обробіток починають з лущення стерні (Картопля, 1957, 37).
Словник української мови (СУМ-11)