любота

ЛЮБО́ТА, и, ж., діал. Приємність.

Стануть їсти — знов любота: Одна ложкою до рота, Друга хлібець подає (Гл., Вибр., 1951, 229).

Значення в інших словниках

1. любота — -и, ж., діал. Приємність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. любота — ЛЮБО́ТА, и, ж., діал. 1. Приємність, задоволення. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці (Сл. Б. Грінченка); Стануть їсти – знов любота: Одна ложкою до рота, Друга хлібець подає (Л. Глібов). 2. поет., рідко. Любов (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
3. любота — Любо́та, -ти ж. Наслажденіе, удовольствіе. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці.  Словник української мови Грінченка