людно
ЛЮ́ДНО, присудк. сл. Багато людей.
— В мене тільки було й думки, що приїду додому — весело буде, людно, музики, танці… (Вовчок, І, 1955, 107);
Людно зараз на кримських шляхах, що біжать до чорноморської столиці (Кучер, Дорога.., 1958, 80).
Словник української мови (СУМ-11)