людність
ЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж.
1. Те саме, що лю́дство.
Чи позбудеться колись людність відчуття страху смерті? (Коцюба, Нові береги, 1959, 141).
2. діал. Населення.
Я хотів було відшукати пана З., щоби поділитися з ним сими відомостями.. про розширення цивілізації у всіх верствах угорської людності (Фр., III, 1950, 218);
Іспанська людність і понині волить забавлятися з цієї милої забави (Кач., II, 1958, 89);
*Образно. Його займали хмари — ся неспокійна небесна людність (Коцюб., II, 1955, 212).
Словник української мови (СУМ-11)