люїзит —
люїзи́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
люїзит —
-у, ч., спец. Отруйна речовина шкірно-наривної дії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
люїзит —
ЛЮЇЗИ́Т, у, ч., спец. Отруйна речовина наривної дії. Іприт... Люїзит... Ось такою мовою він зараз з нами розмовляє, потомок Гете, потомок німецьких гуманістів, сучасний лейпцизький бурш! (О.
Словник української мови у 20 томах
люїзит —
люїзи́т органічна сполука миш’яку, безбарвна рідина. Стійка отруйна речовина шкіро-наривної і загально-отруйної дії. Від прізвища американського хіміка А. Льюїса.
Словник іншомовних слів Мельничука