лікар
ЛІ́КАР, я, ч. Особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих.
[Старий пан:] Мені лікар заборонив виходити з кімнати (Вас., III, 1960, 215);
Мабуть, не знайти на нашій Україні такого села, з якого б не вийшли десятки вчителів, лікарів, агрономів (Вишня, II, 1956, 9);
*Образно. Сонце, спочинок, чисте повітря — ось мої лікарі й ліки (Коцюб., III, 1956, 361).
Словник української мови (СУМ-11)