лісник
ЛІСНИ́К, а́, ч.
1. Лісовий сторож.
Вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, .. і розпитувала про ціни в лісників (Коцюб., II, 1955, 25);
Гості — лісники й лісничі.. розмовляли один з одним (Донч., VI, 1957, 540).
2. рідко. Те саме, що лісівни́к.
Лісник знайомий єсть у мене Він до щеплювання має хіть велику (Рильський, III, 1961, 204).
Словник української мови (СУМ-11)