лісник
ЛІСНИ́К, а́, ч.
1. Працівник лісового господарства.
Вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, .. і розпитувала про ціни в лісників (М. Коцюбинський);
В цього браконьєра добрий нюх не тільки на звіра, а й на лісників (Б. Антоненко-Давидович);
Бідний чоловік .. не наважився застрелити ні одне собача, поки .. лісник Дмитро, не приніс звідкись вісім свіжих шкірок (М. Матіос);
У лісників є мовчазна домовленість – жодного слова про нього [дуба] нікому (О. Бердник).
2. рідко. Те саме, що лісівни́к.
Лісник знайомий єсть у мене Він до щеплювання має хіть велику (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)