лісник

ЛІСНИ́К (лісовий сторож; працівник лісової охорони), ЛІСОВИ́К розм., КАРБІВНИ́ЧИЙ заст., ПОБЕРЕЖНИ́К заст., ГА́ЙНИК діал., ЗЛІ́СНИЙ діал., ЛІСНИ́Й діал. Він без радості приносив птицю до похмурого, з розбійницьким виразом обличчя лісника Шкаварлиги. Огрядний лісовик мовчки брав качки.. й ішов патрати худющу, завошивлену дичину (М. Стельмах); Далека від романтичного піднесення і мова героїв "Катерини", наприклад.., розмови карбівничого (лісника) з своїм.. помічником Ничипором (М. Рильський); Се був старий панський побережник, що мешкав під малим панським ліском, мав там своє поле й хатину і сторожив ліса (О. Кобилянська); Тепер він пробува́в найбільше в лісах, мав змови та справи зі злісними й лісничими за добір і число дерева (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. лісник — (лісовий сторож) лісовик, діал. лісний, гайовий.  Словник синонімів Полюги
2. Лісник — Лісни́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
3. лісник — [л'існик] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў  Орфоепічний словник української мови
4. лісник — -а, ч. 1》 Лісовий сторож. 2》 рідко. Те саме, що лісівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лісник — див. лісничий  Словник чужослів Павло Штепа
6. лісник — ЛІСНИ́К, а́, ч. 1. Працівник лісового господарства. Вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, .. і розпитувала про ціни в лісників (М. Коцюбинський); В цього браконьєра добрий нюх не тільки на звіра, а й на лісників (Б.  Словник української мови у 20 томах
7. лісник — ЛІСНИ́К, а́, ч. 1. Лісовий сторож. Вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, .. і розпитувала про ціни в лісників (Коцюб., II, 1955, 25); Гості — лісники й лісничі.. розмовляли один з одним (Донч., VI, 1957, 540). 2. рідко. Те саме, що лісівни́к.  Словник української мови в 11 томах