лісниця

ДИ́ЧКА (дике, некультивоване плодове дерево; його плід), ДИЧО́К розм.; ЛІСНИ́ЦЯ розм. (таке дерево, що росте в лісі). Хата ще стояла, і груша-дичка перед дідовим порогом ще росла (О. Левада); Розказував (Рубець), коли якого дичка посадив, яку щепу щепив (Панас Мирний); Ідуть вони, ідуть, аж при дорозі стоїть лісниця, така колюча, напівусохла (казка).

РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Русалка з води виринає, Сідає край мене вона (Леся Українка); З ликами й постатями богів спліталися гнучкі віли й берегині (П. Загребельний); Край узбережжя затоки стоїть довголиста олива, А біля неї чудова тіниста печера, священний Захисток німф чарівних, що наядами їх називають (переклад Бориса Тена); Ущухнуло море, і хвилі вляглися; Пустують по піні мавки (Є. Гребінка); Здавалося, ось-ось вона (вода) розступиться й з неї вийде не українська русалка, а справжня закордонна ундина (О. Полторацький); — Спершу сирен ти зустрінеш, що чаром своїм нездоланним Кожну людину чарують, яка лиш до них підпливає (переклад Бориса Тена).

Значення в інших словниках

1. лісниця — лісни́ця 1 іменник жіночого роду дике плодове дерево, що росте в лісі розм. лісни́ця 2 іменник жіночого роду, істота міфічна істота, що живе в лісі розм.  Орфографічний словник української мови
2. лісниця — -і, ж., розм. 1》 Дике плодове дерево, що росте у лісі, та його плоди; дичка. 2》 Те саме, що лісна (див. лісний I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лісниця — ЛІСНИ́ЦЯ, і, ж., розм. 1. Дике плодове дерево, що росте у лісі, та його плоди; дичка. “А на аркані у Непорадного то кривився [Мустафа], наче б лісницю вкусив” (А.  Словник української мови у 20 томах
4. лісниця — ЛІСНИ́ЦЯ, і, ж., розм. 1. Дике плодове дерево, що росте у лісі, та його плоди; дичка. Ідуть вони, ідуть, аж при дорозі стоїть лісниця.., така колюча, напівусохла (Укр.. казки, легенди.., 1957, 366). 2. Те саме, що лісна́ ( див. лісни́й¹).  Словник української мови в 11 томах
5. лісниця — Лісни́ця, -ці ж. Лѣсная груша или яблоко. Угор.  Словник української мови Грінченка