мазничка
МАЗНИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до мазни́ця.
Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 60).
◊ Чепурне́нький, як мазни́чка, ірон., жарт. — неохайний, нечепура.
— Чого ж ти [пан Купа] такий веселий? Та й чепурненький сьогодні, як мазничка? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 426).
Словник української мови (СУМ-11)