малорухливий

МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який рухається повільно; повільний.

Вона старалася, але ніяк не могла уявити собі лагідну, малорухливу тьотю Пашу на полі бою, під мінометним вогнем (Жур., Опов., 1956, 125);

На суші тритони дуже незграбні, рухаються повільно, тому тут поживу їх становлять так само малорухливі тварини (Визначник земноводних.., 1955, 28);

// Недостатньо рухливий.

У жінок, які ведуть малорухливий спосіб життя, .. з’являються надмірне жировідкладення, подагричні та інші розлади (Фіз. вихов.., 1954, 31);

// Який характеризується незначним рухом.

Лише смеркало, поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і.. щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Досв., Вибр., 1959, 398).

Значення в інших словниках

1. малорухливий — малорухли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. малорухливий — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
3. малорухливий — -а, -е. Який рухається повільно; повільний. || Який характеризується незначним рухом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. малорухливий — МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який рухається повільно; повільний. Вона старалася, але ніяк не могла уявити собі лагідну, малорухливу тьотю Пашу на полі бою, під мінометним вогнем (С.  Словник української мови у 20 томах
5. малорухливий — ПОВІ́ЛЬНИЙ (який повільно рухається, діє, робить щось), НЕШВИДКИ́Й, ДЛЯ́ВИЙ розм. рідко, КВОЛИЙ розм., МАРУДНИЙ розм., МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, НЕСПІ́ШНИЙ, ВАЖКИ́Й, ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал.  Словник синонімів української мови