метафора
МЕТА́ФОРА, и, ж. Художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі аналогії, схожості або порівняння, а також слово або вираз, ужиті в такий спосіб.
Романтичний пафос, властивий творчій натурі Гончара, породив у нього прагнення до образів особливо містких, згущених, конденсованих (його метафори, наприклад, часто-густо переростають у своєрідну символіку) (Про багатство л-ри, 1959, 233);
Прошу ніяким світом не думати, що се я розповідаю видумку або що напис на заголовку сеї повістки — яка-небудь метафора (Фр., І, 1955, 237);
Влучні метафори та яскраві, несподівані образи рясніли в його сентенціях без надужиття і без афектації (Смолич, Театр.., 1940, 64).
Словник української мови (СУМ-11)