мовознавець
МОВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з мовознавства.
В Харкові жили й працювали письменники Гулак-Артемовський, Квітка-Основ’яненко, славетний мовознавець Потебня (Панч, В дорозі, 1959, 265);
Боротьба за чистоту мови — це справа не тільки мовознавців, а й літературознавців, письменників, критиків, справа широких кіл громадськості (Рад. літ-во. 2, 1961, 45).
Словник української мови (СУМ-11)