мовчазність
МОВЧА́ЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до мовчазни́й 1.
Кревний плач її пройшов, та німа мовчазність.. найшла на неї (Мирний, III, 1954, 359);
В камері тиша. З глумливою мовчазністю поглядають у наш бік, похмуро перезиркуються "хазяї" (Збан., Єдина, 1959, 157);
Далекі світи і планети пролітали над Лісниками в урочистій мовчазності по сво’їх орбітах (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 86).
Словник української мови (СУМ-11)