мовчальник
МОВЧА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що мовчу́н.
Якщо досі цей начальник Гнув за критику в дугу. То тепер він став — мовчальник! Як не крийте — ні гу-гу! (С. Ол., Вибр., 1957, 306).
Словник української мови (СУМ-11)МОВЧА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що мовчу́н.
Якщо досі цей начальник Гнув за критику в дугу. То тепер він став — мовчальник! Як не крийте — ні гу-гу! (С. Ол., Вибр., 1957, 306).
Словник української мови (СУМ-11)