мораліст
МОРАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто моралізує.
Той старий, мовчазливий дід, той строгий мораліст, котрий раз у раз колов Гапці очі її власною грішною молодістю, ..був усе-таки слабою точкою в вигаслім Гапчинім серці (Фр., VII, 1951. 29);
Завзятий мораліст кричав, вимагав розпочати слідство, щоб виявити винного (Кол., Терен.., 1959, 44).
Словник української мови (СУМ-11)