мораліст —
моралі́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
мораліст —
-а, ч. 1》 Особа, що проповідує сувору моральність, любить повчати. 2》 Особа, що займається питаннями моралі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мораліст —
МОРАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто моралізує. Той старий, мовчазливий дід, той строгий мораліст, котрий раз у раз колов Гапці очі її власною грішною молодістю, .. був усе-таки слабою точкою в вигаслім Гапчинім серці (І.
Словник української мови у 20 томах
мораліст —
моралі́ст (франц. moraliste) 1. Особа, що проповідує сувору моральність, любить повчати. 2. Особа, що займається питаннями моралі.
Словник іншомовних слів Мельничука
мораліст —
МОРАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто моралізує. Той старий, мовчазливий дід, той строгий мораліст, котрий раз у раз колов Гапці очі її власною грішною молодістю, ..був усе-таки слабою точкою в вигаслім Гапчинім серці (Фр., VII, 1951.
Словник української мови в 11 томах