наболілий

НАБОЛІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч..до наболі́ти.

Максим мовчки пішов за водою, а вона, стогнучи, силувалася лягти вигідніше на твердій постелі, що давила до кості наболіле тіло (Фр., І, 1955, 185);

Замість відповіді, Тетяна в останній раз зітхнула, і вилетіла душа легенькою парою з наболілих грудей (Л. Янов., І, 1959, 611.

2. у знач. прикм., перев. з сл. серце, душа і т. ін. Який багато пережив, зазнав горя. На лоні матері нашої природи відпочинемо ми наболілим серцем… (Мирний, IV, 1955, 315);

Страшне, гарячкове рішення визрівало в її наболілій душі (Дмит., Розлука, 1957, 121).

3. у знач. прикм., перен. Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв’язання.

— Ви надзвичайно просто розв’язуєте наболіле питання експлуатаційного цеху (Донч., II, 1956, 335);

// Який давно турбує, хвилює, вражає.

Всі раптом заговорили, захвилювались, кожен висловлював своє наболіле горе (Цюпа, Назустріч.., 1958, 100);

Хведь викладає свої наболілі думки (Горд., II, 1959, 168);

// у знач. ім. наболі́ле, лого, с. Те, що найбільше турбує, хвилює, вражає.

Токарі Дмитро Снігур, Карпо Пересада і старший майстер вели розмову про наболіле (Автом., Щастя.., 1959, 41);

У Ганни було своє наболіле. Рідний брат її захряс у пияцтві (Вол., Місячне срібло, 1961, 179).

Значення в інших словниках

1. наболілий — (який багато перестраждав) багатостраждальний.  Словник синонімів Полюги
2. наболілий — наболі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. наболілий — (- тіло) змучений, намучений, намордований; (із сл. душа) переболілий, пережитий; (- проблему) назрілий, пекучий, болючий, накипілий.  Словник синонімів Караванського
4. наболілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до наболіти. 2》 у знач. прикм., перев. зі сл. серце, душа і т. ін. Який багато пережив, зазнав горя. 3》 у знач. прикм., перен. Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв'язання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наболілий — НАБОЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до наболі́ти. Максим мовчки пішов за водою, а вона, стогнучи, силувалася лягти вигідніше на твердій постелі, що давила до кості наболіле тіло (І.  Словник української мови у 20 томах
6. наболілий — АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ...  Словник синонімів української мови
7. наболілий — Наболілий, -а, -е Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло. Мир. ХРВ. 55.  Словник української мови Грінченка