наболілий
наболі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до наболіти.
2》 у знач. прикм., перев. зі сл. серце, душа і т. ін. Який багато пережив, зазнав горя.
3》 у знач. прикм., перен. Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв'язання.
|| Який давно непокоїть, хвилює, вражає.
|| у знач. ім. наболіле, -лого, с. Те, що найбільше непокоїть, хвилює, вражає.
Великий тлумачний словник сучасної української мови