наболілий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до наболіти. 2》 у знач. прикм., перев. зі сл. серце, душа і т. ін. Який багато пережив, зазнав горя. 3》 у знач. прикм., перен. Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв'язання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наболілий —
НАБОЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до наболі́ти. Максим мовчки пішов за водою, а вона, стогнучи, силувалася лягти вигідніше на твердій постелі, що давила до кості наболіле тіло (І.
Словник української мови у 20 томах
наболілий —
АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ...
Словник синонімів української мови
наболілий —
НАБОЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч..до наболі́ти. Максим мовчки пішов за водою, а вона, стогнучи, силувалася лягти вигідніше на твердій постелі, що давила до кості наболіле тіло (Фр.
Словник української мови в 11 томах
наболілий —
Наболілий, -а, -е Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло. Мир. ХРВ. 55.
Словник української мови Грінченка