навдибки

НАВДИ́БКИ, присл., розм.

1. На задні ноги (лапи), піднімаючи передні.

Коні звились навдибки і стали.

2. На кінчики пальців; навшпиньки.

Коло нього зводиться навдибки Степан Княжевич, боїться й слова пропустить (Кучер, Трудна любов, 1960, 452);

Качка стала навдибки, розправила крила, тріпонула ними, і знову спокійно присіла (Досв., Гюлле, 1961, 63).

Значення в інших словниках

1. навдибки — навди́бки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. навдибки — див. навшпиньки  Словник синонімів Вусика
3. навдибки — присл., розм. 1》 На задні ноги (лапи), піднімаючи передні. 2》 На кінчики пальців; навшпиньки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навдибки — НАВДИ́БКИ, присл., розм. 1. На задні ноги (лапи), піднімаючи передні. Коні звились навдибки і стали. 2. На кінчики пальців; навшпиньки. Коло нього зводиться навдибки Степан Княжевич, боїться й слова пропустить (В.  Словник української мови у 20 томах
5. навдибки — НАВШПИ́НЬКАХ (на кінчиках пальців ніг); НАВШПИ́НЬКИ, НАВДИ́БКИ розм., НАВШПИ́НЯЧКИ розм. (з дієсл. стояти та з дієсл. на позначення руху); НА НОСКА́Х (спираючись на передню частину ступні). Марина навшпиньках повернулася назад (С.  Словник синонімів української мови