навитяжку

НАВИ́ТЯЖКУ, присл. Прямо, витягнувши руки по швах.

Ввіходить [жандарм] і стає навитяжку (Л. Укр., IV, 1954, 237);

Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (Цюпа, Назустріч.., 1958, 194);

Ауер рівно, навитяжку, сидів у кріслі, неначе виструнчився перед начальством (Хижняк, Тамара, 1959, 106).

Значення в інших словниках

1. навитяжку — навитяжку – на витяжку Навитяжку – прислівник. Струнко. На витяжку – іменник з прийменником. Віддав тісні чоботи в майстерню на витяжку.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. навитяжку — нави́тяжку прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. навитяжку — присл. Прямо, витягнувши руки по швах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навитяжку — Навипинки, (військ.) струнко  Словник чужослів Павло Штепа
5. навитяжку — НАВИ́ТЯЖКУ, присл. Прямо, виструнчившись, витягнувши руки уздовж тулуба. Ввіходить [жандарм] і стає навитяжку (Леся Українка); Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (І.  Словник української мови у 20 томах
6. навитяжку — СТРУ́НКО (стояти, витягнувши руки по швах, не рухаючись і не розмовляючи), НАВИ́ТЯЖКУ. Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (І. Цюпа).  Словник синонімів української мови