навмисний
НАВМИ́СНИЙ, НАУМИ́СНИЙ, а, е. Зробл., вчинений з наміром, свідомо; умисний.
Все це надзвичайне, таємниче і немов навмисне (Смолич, II, 1958, 13);
За зовнішньою стриманістю, навмисною суворістю тону у віршах М. Бажана відчувається палкий романтичний пафос (Іст. укр. літ., II, 1956, 87).
Словник української мови (СУМ-11)