нагайка
НАГА́ЙКА, и, ж. Те саме, що нага́й.
Зараз Юруш взяв нагайку в руки й погнав слуг, наймитів та чорних невільників на роботу в поле (Н.-Лев., III, 1956, 296);
Вася передав йому свою польову сумку з ротними списками, коня і товсту плетену нагайку (Гончар, III, 1959, 307).
Словник української мови (СУМ-11)