Словник української мови в 11 томах

нагинатися

НАГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Згинаючись, нахилятися.

Замфір ходив по винограднику, нагинався, зазирав під кущі (Коцюб., І, 1955, 212);

Вже нагинаються дерева під хмарним вітром, як лоза (Сос., Зел. світ, 1949, 113);

Кайдашиха нагнулась і тільки що хотіла гордо підняти голову, та з усієї сили лусь тім’ям об одвірок! (Н.-Лев., II, 1956, 318);

Стежка йшла круто вгору. Рубін нагнувся і поліз рачки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 21).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нагинатися — нагина́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. нагинатися — -аюся, -аєшся, недок., нагнутися, -нуся, -нешся, док. Згинаючись, нахилятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагинатися — НАГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Згинаючись, нахилятися. “Серце моє, доле моя! Соколе мій милий! Мій ..” – аж верби нагинались Слухать тую мову. Ото мова! (Т.  Словник української мови у 20 томах
  4. нагинатися — НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ діал.; ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ поет., ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови