належно

НАЛЕ́ЖНО. Присл. до нале́жний 4.

Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (Фр., VI, 1951, 272);

Основоположники марксизму-ленінізму належно оцінили наукове значення праць визначних учених минулого (Ком. Укр., 6, 1965, 22).

Значення в інших словниках

1. належно — нале́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. належно — пр., як має бути, як у людей, як годиться <�ведеться, заведено, прийнято, треба, належить>; (зробити що) доладно, належним чином.  Словник синонімів Караванського
3. належно — Присл. до належний 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. належно — НАЛЕ́ЖНО. Присл. до нале́жний 4. Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (І. Франко); Я сказав до нього, ніяковіючи з неуміння належно висловити співчуття: – Ах, яке лихо сталося сьогодні у вас на селі! (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. належно — Нале́жно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно.  Словник української мови Грінченка