намерзати

НАМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., НАМЕ́РЗНУТИ і НАМЕ́РЗТИ, зне; мин. ч. наме́рз, ла, ло; док.

1. Замерзаючи, вкривати поверхню чого-небудь або нагромаджуватися на чому-небудь (про лід, сніг і т. ін.).

— Борода [Морозенка] сплетена з довгих-предовгих вістряків, що намерзають у ясний день під стріхами (Мирний, IV, 1955, 291);

Ось і будинок. Темні сходи, затоптані снігом, на дверях намерзла крига (Ю. Янов., II, 1954, 39);

// Покриватися льодом.

Шаліє вітер, рве, мете, намерзли шибки (Горд., Дівчина.., 1954, 126);

Від ставу до двору намерзала горбата дорога, якою возили воду (Кучер, Прощай.., 1957, 165).

2. тільки док., розм., рідко. Те саме, що наме́рзнутися.

Значення в інших словниках

1. намерзати — намерза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намерзати — -ає, недок., намерзнути і намерзти, -зне; мин. ч. намерз, -ла, -ло; док. 1》 Замерзаючи, вкривати поверхню чого-небудь або нагромаджуватися на чому-небудь (про лід, сніг і т. ін.). || Покриватися льодом. 2》 тільки док., розм., рідко. Те саме, що намерзнутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намерзати — НАМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., НАМЕ́РЗНУТИ, НАМЕ́РЗТИ, зне; мин. ч. наме́рз, ла, ло; док. 1. Замерзаючи, вкривати поверхню чого-небудь або нагромаджуватися на чому-небудь (про лід, сніг і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах