Словник української мови в 11 томах

намилюватися

НАМИ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАМИ́ЛИ́ТИСЯ, ми́лю́ся, ми́ли́шся, док. 1 Натиратися милом, змоченим у воді, або покривати себе мильною піною.

Він довго намилюється, обличчя в нього, вуха і шия в білій піні (Донч., V, 1957, 15);

Достав з шкатулки бритву, намиливсь, черк… так мої вуси, неначе скошена трава, і впали на рушник (Стор., І, 1957, 121).

2. тільки недок. Пас. до нами́лювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. намилюватися — нами́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. намилюватися — -ююся, -юєшся, недок., намилитися, -милюся, -милишся, док. 1》 Натиратися милом, змоченим у воді, або покривати себе мильною піною. 2》 тільки недок. Пас. до намилювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намилюватися — НАМИ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАМИ́ЛИТИСЯ, ми́люся, ми́лишся, док. 1. Натиратися милом, змоченим у воді, або покривати себе мильною піною. Він довго намилюється, обличчя в нього, вуха і шия в білій піні (О. Донченко); Ще раз прийняла душ.  Словник української мови у 20 томах