напасливий

НАПА́СЛИВИЙ, а, е. Нав’язливий, надокучливий, набридливий.

Серпом черкнула її по серцю згадка про напасливого парубка (Мирний, IV, 1955, 152);

І сказав Богдан на Раді в місті Переяславі: — І султан, і хан, і шляхта — вороги напасливі (Тич., II, 1957, 310).

Значення в інших словниках

1. напасливий — напа́сливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. напасливий — Агресивний; налазливий, НАПАСНИЙ, набридливий, ДОКУЧЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. напасливий — див. нав'язливий  Словник синонімів Вусика
4. напасливий — -а, -е. Нав'язливий, надокучливий, набридливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. напасливий — НАПА́СЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Який нападає або може напасти на кого-, що-небудь. Добре з полудня станули [Ворони] в лісі, з котрого перед кількома тижнями мусили були тікати перед напасливими Совами (І.  Словник української мови у 20 томах
6. напасливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев.  Словник синонімів української мови