наперебій

НАПЕРЕБІ́Й, НАВПЕРЕБІ́Й, присл. Перебиваючи один одного, намагаючись зробити щось першим.

Коли Турбай вийшов, хлопці, зачаровано провівши його поглядами, заторохтіли наперебій: — Бачив? (Руд., Остання шабля, 1959, 537);

У дворі вже було повно людей, і всі навперебій гучно вітали молодого (Чаб., Балкан. весна, 1960, 302);

Варя і Клава наперебій обнімають та міцно цілують Надю (Ткач, Плем’я.., 1961, 266).

Значення в інших словниках

1. наперебій — наперебі́й прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наперебій — навперебій, присл. Перебиваючи один одного, намагаючись зробити щось першим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наперебій — див. навперебій  Словник чужослів Павло Штепа
4. наперебій — НАПЕРЕБІ́Й, НАВПЕРЕБІ́Й, присл. Перебиваючи один одного, намагаючись зробити щось першим. Біля мосту машину оточили босоногі хлопчаки і наперебій почали розказувати, як швидше проїхати до хати Гайворонів (М.  Словник української мови у 20 томах
5. наперебій — НАВВИ́ПЕРЕДКИ (намагаючись перевершити один одного в чому-небудь), НАПЕРЕГО́НИ (НАВПЕРЕГО́НИ) розм., НАВЗА́ВОДИ розм. Захлинаючись від захоплення, вони (кореспонденти) наввипередки описували розкішні степові пікніки (О.  Словник синонімів української мови