напереваги

НАПЕРЕ́ВАГИ, НАВПЕРЕ́ВАГИ, присл. Тримаючи перед собою, з нахилом уперед (про гвинтівку, піку і т. ін.).

Бійці з автоматами напереваги мчали через перехрестя на будинок, що клекотів з низу до верху (Гончар, III, 1959, 260);

3 шипінням піднялися три ракети і, опускаючись, вирвали з темряви шматок обвислої кручі і людську постать з гвинтівкою навпереваги (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 830).

◊ Гра́тися напере́ваги (навпере́ваги) — змагатися з ким-небудь, щоб узяти верх, здобути перемогу в чому-небудь.

Значення в інших словниках

1. напереваги — напере́ваги прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. напереваги — навпереваги, присл. Тримаючи перед собою, з нахилом уперед (про гвинтівку, піку і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напереваги — НАПЕРЕ́ВАГИ, НАВПЕРЕ́ВАГИ, присл. Тримаючи перед собою, з нахилом уперед (про гвинтівку, піку і т. ін.). Бійці з автоматами напереваги мчали через перехрестя на будинок, що клекотів з низу до верху (О.  Словник української мови у 20 томах
4. напереваги — НАПЕРЕВА́ГИ (НАВПЕРЕВА́ГИ) (про гвинтівку, спис тощо — тримаючи перед собою, з нахилом уперед), НАПЕРЕВІ́С рідше. Довкола.. ходили солдати — одні з автоматами напереваги, інші з міношукачами (С. Голованівський); Він..  Словник синонімів української мови