НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напроро́чити.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
напророчений —
напроро́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
напророчений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напророчити. || напророчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
напророчений —
НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напроро́чити. В апокаліптичному гуркоті чорної цієї доби відчаю, що для багатьох була напророченим біблійним кінцем світу, зруйновані й спустошені самі, як і все навколо (І.
Словник української мови у 20 томах