Словник української мови в 11 томах

напророчений

НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напроро́чити.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. напророчений — напроро́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. напророчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напророчити. || напророчено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напророчений — НАПРОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напроро́чити. В апокаліптичному гуркоті чорної цієї доби відчаю, що для багатьох була напророченим біблійним кінцем світу, зруйновані й спустошені самі, як і все навколо (І.  Словник української мови у 20 томах