напророчений
напроро́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до напророчити.
|| напророчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинапроро́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до напророчити.
|| напророчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови