Словник української мови в 11 томах

насадовити

НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. насадовити — насадови́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. насадовити — див. насаджувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹.  Словник української мови у 20 томах
  4. насадовити — Насадовити, -влю, -виш гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна.  Словник української мови Грінченка