насадовити

насадови́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. насадовити — див. насаджувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹.  Словник української мови у 20 томах
3. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹.  Словник української мови в 11 томах
4. насадовити — Насадовити, -влю, -виш гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна.  Словник української мови Грінченка